Складська війна: удари України по логістичним центрам Росії та їх наслідки

Обґрунтування атак на логістичні центри

Перун розпочинає обговорення стратегічного підходу, що лежить в основі рішення України здійснити атаки на російські склади та розподільчі центри, включаючи об'єкти компанії Wildberries — великої компанії електронної комерції, схожої на Amazon за своєю операційною моделлю. Ці удари, які Перун описує як "доставка вибухівки в той же день", позиціонуються як частина ширшої кампанії України з далекобійними ударами. Зосередженість на таких об'єктах, як склади Wildberries, не є заміною атакам на іншу критичну інфраструктуру, як-от нафтопереробні заводи та військові склади постачання, а скоріше є новим доповненням до зростаючого списку цілей.

За словами Перуна, атаки України на російську паливну інфраструктуру залишаються пріоритетними, про що свідчить збільшення частоти ударів, особливо по нафтових заводах. Наприклад, у перший тиждень серпня 2026 року атаки України на російські нафтопереробні заводи відбувалися в середньому приблизно один раз на день. Ефективність цих операцій підтверджена візуальними доказами, такими як супутникові знімки сильно пошкодженого заводу Оск, який Росія нещодавно підтвердила як недіючий щонайменше протягом шести місяців. Аналіз Bloomberg заявив, що ці удари сприяли значному скороченню російської нафтопереробки, що стало визначним у зниженні рівнів виробництва цього року порівняно з попередніми двома десятиліттями.

Перун зауважує, що ці атаки на нафтопереробні заводи спричинили помітні економічні наслідки для Росії. Обмеження на купівлю пального в роздріб були скасовані в деяких районах, але ця зміна не свідчить про спад активності українських ударів. Натомість це підкреслює зміну пріоритетів Росії щодо забезпечення внутрішнього постачання палива за рахунок якості та екологічних стандартів. Це також демонструє поворот у російській енергетичній політиці: від статусу великого експортера нафти до значного імпортера палива.

Крім ударів по нафтопереробних заводах, кампанії з використанням дронів середньої дальності та ракет продовжуються безперервно, націлені на російську військову логістику. Перун описує, як Україна атакує конвої танкерів із паливом, часто охоронюваних транспортними засобами з кулеметами та системами протиповітряної оборони. Україна, здається, адаптувалася до цих заходів, завдаючи ударів по групах захисту від дронів, щоб відкривати шляхи для подальших атак на логістичні конвої. Ця ітеративна тактична боротьба підкреслює динамічне та тривале "змагання меча й щита".

Перун зазначає, що нова "складська війна" є розширенням існуючих патернів ураження з української сторони. Збільшивши кількість одноразових атакувальних дронів, Україна змогла розширити спектр цілей, додавши нові типи вразливих об’єктів без зниження пріоритетності інших, таких як нафтопереробні заводи, логістичні конвої та промислові об'єкти. Масивне використання дронів дає змогу Україні кидати виклик російській системі протиповітряної оборони та атакувати важливу інфраструктуру. Цей подвійний підхід спрямований на розтягування російської системи ППО шляхом розширення спектру потенційних цілей, одночасно підтримуючи її вразливість через численні атаки, тим самим збільшуючи ймовірність успішних ударів.

Звертаючись до питання Wildberries, Перун пояснює, що ця компанія є великим гравцем на ринку електронної комерції Росії. З 2022 року, коли російська економіка адаптувалася до західних санкцій, Wildberries пережила стрімке зростання, утвердившись як ключова складова так званої кремлівської "платформної економіки". Її бізнес-модель залежить від мережі великих складів і розподільних центрів, які Перун характеризує як економічно вигідні, але надзвичайно вразливі цілі.

Ця вразливість стала очевидною, коли Україна розпочала кампанію проти інфраструктури Wildberries у липні 2026 року. Після початкових ударів по великих складах біля Москви, схема атак поширилася на менші регіональні об'єкти. Відеозаписи з місця атаки часто показують українські одноразові дрони, що летять низько і повільно, перш ніж вибухнути при зіткненні з дахами складів, спричиняючи значні пошкодження. Наприклад, один удар у Самарі призвів до повної втрати запасів на складі.

З офіційної позиції України ці удари спрямовані на порушення ланцюгів постачання військових і подвійного призначення товарів. Перун зауважує, що платформа Wildberries включала категорію "Спеціальна військова операція", пропонуючи такі товари, як дрони, бронежилети та інше військове обладнання. Хоча компанія згодом вилучила цю категорію, деякі товари військового призначення залишаються доступними під іншими позначеннями. Президент України Володимир Зеленський публічно охарактеризував ці атаки як відповідь на російські удари по українській цивільній інфраструктурі, описуючи кампанію як спосіб націлюватися на канали постачання, критично важливі для військових зусиль Росії.

Однак Перун наголошує, що можуть бути задіяні й інші фактори. Він зазначає, що удари по логістичних об'єктах, які не мають прямого військового призначення, ймовірно, є формою відплати за попередні російські атаки на цивільну логістику України, такі як відомий напад 2023 року на українську поштову систему. Крім того, ці атаки можна інтерпретувати як можливу спробу підштовхнути Росію до прийняття домовленостей, які б наклали взаємні обмеження на певні типи цілей.

Перун також представляє альтернативне пояснення з боку українських чиновників: атаки на помітні цивільні об'єкти, пов'язані з економікою, як-от Wildberries, можуть мати на меті наблизити військові реалії до пересічних росіян. Якщо російські громадяни відчують прямі економічні та соціальні наслідки таких порушень, дехто з українських чиновників припускає, це може змусити Кремль переглянути свої довготривалі військові наміри. Однак Перун стверджує, що історичні приклади свідчать про обмежену успішність такого підходу, оскільки сучасні індустріальні економіки, включаючи російську, зазвичай поглинають такі удари без значних змін у громадській думці.

Замість цього Перун припускає, що удари по логістичній мережі Wildberries можуть мати більш відчутні переваги в контексті надмірного навантаження російських систем протиповітряної оборони та завдання суттєвої економічної шкоди. Широка й географічно розсіювана мережа Wildberries потенційно створює сотні нових цілей, які Росії доведеться захищати. Навіть із вдосконаленою і щільною протиповітряною обороною навколо великих центрів, як-от Москва, перенапруження може залишити менш захищені цілі вразливими для українських безпілотників. Такі цілі, як склади Wildberries, особливо привабливі через поєднання високої економічної цінності та великої вразливості до знищення, оскільки часто містять великий обсяг товарів в одному місці.

Це має вирішальне значення, враховуючи нинішній арсенал далекобійних засобів України, де переважають одноразові ударні дрони з помірним корисним вантажем і менша кількість крилатих ракет. Як зазначає Перун, дрони, хоча й численні, легше перехоплювати через їхню меншу швидкість і менші бойові заряди, що робить сильно укріплені цілі менш практичними. Натомість великі логістичні центри, як-от склади, є ідеальними цілями для цього типу зброї, збільшуючи ефективність вкладень України в повітряні засоби.

Вплив ударів на економіку та логістику Росії

Перун детально описує, як удари українських безпілотників по російських логістичних центрах ефективно використовують вразливості економіки Росії, зосереджуючись на цінних і крихких об'єктах, таких як складські комплекси поширення товарів. Він наголошує, що хоча склади можуть не бути традиційними військовими цілями, їхня вразливість до знищення робить їх стратегічно важливими, особливо з огляду на арсенал України, що складається із дронів одноразового удару та крилатих ракет Flamingo.

Знищення цінних об'єктів

Перун акцентує на тому, що українські удари завдали значної шкоди логістичним центрам, наприклад складам Wildberries, найбільшого онлайн-продавця в Росії. Ці складські комплекси, розроблені для швидкого й ефективного руху товарів, погано пристосовані до атаки. З технічного погляду, пояснює Перун, такі об'єкти часто дуже легкозаймисті, із великими обсягами товарів, що зберігаються близько одне до одного, і мінімальними системами пожежогасіння. Наводячи приклад із Краснодару в липні, Перун описує, як відносно невеликий український удар призвів до повного знищення великого складу. Супутникові знімки демонструють масштаб пожежі, більшість якої спричинена не самим ударом, а величезною кількістю легкозаймистих матеріалів у складі.

Однак не всі удари були настільки руйнівними. Перун порівнює це з менш серйозною атакою на склад у Ковську, яка не спричинила пожежу, залишивши об'єкт структурно цілим. Незважаючи на варіативність рівня пошкоджень, багато атак привели до повної непридатності постраждалих об'єктів. Це зупинило процес виконання замовлень для бізнесів у постраждалих регіонах на невизначений період.

Фінансові оцінки збитків

Кількісна оцінка економічного впливу цих ударів залишається складною задачею, як зазначає Перун, з огляду на мінливий характер атак. Початкові оцінки станом на початок серпня припускали, що відновлення складів Wildberries, які були знищені, може коштувати від 1 мільярда до 2,2 мільярда доларів США. Але ці цифри враховують лише структурну шкоду, виключаючи втрати інвентарю, які в багатьох випадках становлять суттєві додаткові витрати.

За оцінкою Forbes, яку наводить Перун, втрати запасів, безпосередньо пов’язані зі знищеними об'єктами Wildberries, можуть сягати від 2,7 мільярда до 3,5 мільярда доларів США. Ці цифри ще більше зросли через додаткові удари, що призводять до ще більших витрат станом на дату публікації. Перун також згадує повідомлення, згідно з якими Wildberries, можливо, звернулася до Кремля із запитом на компенсацію в 10 мільярдів доларів США, щоб відшкодувати збитки продавцям і встановити нові системи ППО, хоча ця цифра залишається неперевіреною.

Вторинні економічні ефекти

Перун яскраво описує ширший вплив цих ударів на економіку Росії. Багато продавців, які втратили запаси через ці атаки, залишаються без належної компенсації, оскільки страхові поліси загалом виключають шкоду, завдану через ворожі дії, такі як удари українських дронів. Компенсація від Wildberries, де вона пропонується, часто не покриває вартості втрачених товарів.

В результаті багато постраждалих бізнесів стикаються з неплатоспроможністю. Перун застерігає, що це може викликати ефект доміно у російській економіці. Продавці, які не можуть відновитися після втрат, можуть перестати виплачувати борги, поставивши під загрозу як свої бізнеси, так і особисті фінанси. Ці дефолти можуть поширитися через мережу взаємопов’язаних бізнесів, враховуючи роль таких ланцюжків постачання в електронній комерції Росії.

Фінансовий тиск не обмежується тільки продавцями. Перун наголошує, що удари призвели до зростання витрат для власників складів і дистриб'юторів, оскільки деякі оператори тепер вимагають вищої орендної плати для компенсації ризиків. Крім того, ціна страхування різко зросла: Wildberries і Azon підвищили свої ставки для продавців, щоб відобразити підвищений ризик. Наприклад, нові збори Wildberries варіюються від 1,96% до 5,6% від вартості товару, але пропонують лише обмежене покриття на випадок удару.

Ці каскадні витрати створюють значний тиск на бізнеси, які вже працюють зі скромним рівнем прибутку, пояснює Перун. Коли рівень прибутку скорочується або зникає, бізнеси починають боротися за можливість продовжувати свою діяльність, що, у свою чергу, впливає на їх постачальників, дистриб’юторів і клієнтів. Навіть банки стикаються з підвищеними ризиками, оскільки бізнеси стають банкрутами. Банк ВТБ, великий кредитор Wildberries, побачив, як його акції впали на 31% за минулий рік, із 14% падіння за останній місяць.

Наслідки для ринку боргів

Фінансові труднощі також далися взнаки банківській системі Росії. Перун розкриває, що російські банки, зокрема державні установи, такі як Сбербанк, стикаються з зростанням проблем із непрацюючими кредитами, наприклад невиконаннями обов’язків з погашення боргів. Дані Сбербанку з червня показали, що 12% корпоративних кредитів і 13% споживчих кредитів класифікуються як проблемні, що становить вражаючі 167 мільярдів доларів США проблемних кредитів у банківській системі.

Ця деградація ситуації додатково ускладнюється економічним шоком, спричиненим українськими ударами по логістичних центрах. Перун заглиблюється в банківські труднощі Росії, зазначаючи, що державні банки, такі як ВТБ, мають обмежені кошти для купівлі державних облігацій, незважаючи на залежність уряду від внутрішніх запозичень. Повідомляється, що за останній рік із російської банківської системи було виведено понад 25 мільярдів доларів США, що призвело до дефіциту ліквідності. Ця нестача скоротила готовність банків кредитувати уряд, змушуючи Кремль досліджувати творчі фінансові методи, такі як монетарна політика, що практично дорівнює непрямому друку грошей. Хоча ці заходи здатні забезпечити тимчасове полегшення, Перун застерігає, що вони несуть довгострокові ризики, включаючи зростаючу інфляцію й складні фінансові труднощі.

Довгостроковий економічний тягар

Хоча загальний масштаб шкоди для російської економіки залишається обмеженим через її величезний розмір, Перун наголошує на значному "економічному мультиплікаторі" цих ударів, що виходить за межі прямих втрат від знищення складів та запасів. Уникання ризику на ринку, зростання процентних ставок, скорочення доступу до доступного кредиту та невизначеність, яка впливає на страхування та логістику, в сукупності призводять до серйознішого економічного тягаря. Він проводить аналогію з атаками Ірану на судноплавство, які призвели до порушення роботи сотень додаткових суден, понад ті, що були безпосередньо вражені. Аналогічно, цілеспрямовані удари України по російських розподільчих мережах мають потенціал дестабілізувати цілі сектори економіки.

Проте, Перун стверджує, що центральний банк Росії та фінансові органи влади виявилися досить майстерними в управлінні такими перебоями, застосовуючи різні стратегії для зменшення фінансових ризиків та підтримки довіри на ринку. Це включає відшкодування втрат безпосередньо, поглинання ризику через державні банки або "розмивання" шкоди за допомогою нестандартних монетарних заходів. Проте ці кроки мають свою ціну. Уже й так перевантажений дефіцит бюджету Росії, прогнозований на рівні приблизно 2,8% від ВВП за перші сім місяців 2026 року, залишає мало простору для додаткових фінансових маневрів без посилення економічних труднощів.

Перун завершує свій аналіз, підкреслюючи, що українська кампанія проти російських логістичних центрів є економічно ефективною формою економічної війни. Ці удари можуть не завдати вирішального удару російській економіці, але вони накладають значні фінансові втрати за невелику частку ресурсів, необхідних для їх здійснення. Відповідно, з стратегічної точки зору ці атаки становлять важливу форму економічного виснаження, що вигідна для України.

Російські реакції на удари

Перун наголошує, що поняття пропорційності у відповідях, коли одна сторона завдає удару по конкретному типу цілі лише тому, що інша сторона вразила аналогічну, є надто спрощеним у контексті цієї війни. Він стверджує, що як Україна, так і Росія ведуть зіткнення, де основна мета — завдати максимальних втрат здатності противника. Якби атаки не здійснювались по складах або портах, ті самі боєприпаси використовувалися б для ударів по інших цілях.

Як приклад, Перун звертає увагу на використання Росією її ракет класу «Іскандер». Ці ракети, які можуть бити по складах, також застосовувалися проти цілей на полі бою та об'єктів оборонної промисловості України. Він наводить конкретний випадок, коли, за повідомленнями, росіяни атакували завод, що виробляє одноразові ударні дрони, за допомогою балістичної ракети. Примітно, що він зазначає, що це далеко не перший випадок, коли росіяни атакують об'єкти, пов'язані з виробництвом дронів в Україні.

Це підводить Перуна до важливого питання про альтернативну вартість вибору цілей для ударів. Він пояснює, що економічна ефективність удару по певній цілі повинна враховувати цінність альтернативних цілей, які залишаються непошкодженими. Так, Україна може отримати стратегічну перевагу, використовуючи свої недорогі одноразові дрони для створення напруження в російських системах протиповітряної оборони, тоді як російські більш потужні, але дорожчі боєприпаси дальнього радіусу дії можуть досягати більш вагомих результатів лише якщо їх використовувати проти високовартісних українських цілей, таких як військово-промислові комплекси або ключова інфраструктура. Удари по м’яких цивільних цілях, таких як склади, мають сумнівну стратегічну віддачу, якщо порівнювати з альтернативною вартістю залишення інших, більш важливих, цілей непошкодженими.

Перун підкреслює серйозно різні характеристики протиповітряної оборони цих двох країн. Україна, залежна від рідкісних та дорогих систем протиракетної оборони, таких як Patriot PAC-3, нездатна перехоплювати більшість російських балістичних ракет. Це робить українську стратегію "абсорбції" — пом’якшення втрат і витримування ударів, продовжуючи економічну війну виснаження проти Росії. У такому контексті, хоч удари по цивільній інфраструктурі, такій як склади, економічно болючі, Україна може надавати перевагу тому, щоб Росія спрямовувала свої ресурси на ці цілі, а не на більш військово значні удари.

Ефективність нинішніх зусиль російських стратегічних бомбардувань — це ще один аспект обговорення. Незважаючи на те, що потенціал російського арсеналу ракет залишається високим за продуктивністю та проєктуванням, Перун вважає, що Росія недопрацьовує в галузі «дипломатії цілей». Кремль пропустив можливості для переговорів про умови, які могли б забезпечити йому стратегічні переваги, такі як обмеження цілей для ударів. Незважаючи на безуспішні спроби України домовитися про перемир’я в енергетичній сфері, спрямоване на захист ключової інфраструктури, такої як електромережі, Росія відмовилася брати участь у таких угодах.

Перун згадує спроби України у 2026 році скоротити російські потужності нафтообробки, які зайняли кілька років, щоб принести відчутні результати, порівнянні зі зменшенням можливостей переробки нафти. Він зазначає, що перемир’я в таких стратегічно важливих зонах майже відразу дозволить Росії почати їх відновлення. Тим часом залежність України від її сезонної електромережі робить її особливо вразливою до цілеспрямованих ударів взимку, коли попит зростає. Така невідповідність створює асиметричний ризик, де Росія могла б використати перемир’я у своїх інтересах, потенційно накопичивши боєприпаси під час менш стратегічних періодів і згодом здійснюючи масовані атаки в найбільш вразливий час України.

Цей ризик не є лише теоретичним; Перун звертає увагу на попередній приклад з початку 2025 року, коли короткочасне енергетичне перемир'я дозволило Росії відновити запаси ракет, які негайно були застосовані в концентрованій кампанії після того, як угода розпалася. Подібний досвід підкреслює, чому укладення угод про обмеження цілей для ударів, таких як склади або енергетична інфраструктура, є проблематичним. Перун наголошує на тому, що навіть якщо такі угоди було б досягнуто, вони значною мірою залежали б від довіри, яка є дефіцитним ресурсом у цьому конфлікті. У кожної сторони є стратегічні стимули до порушення угоди, якщо випаде можливість.

Дивлячись вперед, Перун передбачає, що атаки на склади та логістичні об'єкти можуть продовжуватись, хоча і з меншою частотою. Росія посилює протиповітряну оборону навколо критичної інфраструктури, включаючи склад Wildberries площею 250 тисяч квадратних метрів неподалік Москви, який нещодавно був атакований попри потужний захист. Хоча удари України, ймовірно, стануть менш частими через удосконалену російську оборону, Перун припускає, що навіть поодинокі інциденти можуть продовжити виконувати кілька цілей для України. Серед них — залучення російських ресурсів протиповітряної оборони, дестабілізація бізнес-операцій і внесення загальної атмосфери невпевненості. Якщо оборона значно покращиться, Україна може змінити свою стратегію на інші типи цілей, повертаючись до атак на склади тільки у випадку появи нових вразливостей.

Перун завершує цей розділ, зазначаючи, що коригування логістичних систем у Росії та Україні буде неминучим, поки атаки триватимуть. Навіть якщо ці удари припиняться, значні економічні витрати, пов'язані з такими адаптаціями, вже вбудовані в військові економіки обох країн. Більше того, додає він, інші країни з великою, вразливою інфраструктурою повинні звернути увагу на наслідки таких цілеспрямованих атак, оскільки вони можуть зіткнутися зі схожими ризиками в майбутніх конфліктах.

Що було сказано і коли

Пункти, наведені в цій статті, і момент у записі, коли кожен з них було озвучено. Кожна посилання нижче відкриває запис на зазначеному моменті.

• Рішення України про націлення на російські склади та розподільчі центри, включаючи об'єкти, що належать Wildberries, є частиною її кампанії з далекобійних ударів. 10:15.
• Зосередження уваги на таких об'єктах, як склади Wildberries, подається як доповнення до ширшої кампанії України з ураження критично важливої інфраструктури. 10:15.
• Атаки України на російську паливну інфраструктуру, особливо нафтопереробні заводи, залишаються пріоритетом, за словами Перуна. 02:32.
• У перший тиждень серпня 2026 року атаки України на російські нафтопереробні заводи відбувалися в середньому приблизно один раз на день, за словами Перуна. 02:32.
• Візуальні докази, такі як супутникові знімки, підтверджують, що сильно пошкоджений завод Оск буде недіючим щонайменше протягом шести місяців, за даними Перуна. 03:35.
• Аналіз Bloomberg свідчить, що ці удари сприяли значному зниженню російської нафтопереробки, відзначаючи особливо низькі рівні виробництва цього року порівняно з попередніми двома десятиліттями. 04:07.
• У деяких районах Росії обмеження на купівлю пального в роздріб були скасовані, але, за словами Перуна, це адаптація підкреслює зміну пріоритетів Росії щодо внутрішнього постачання палива за рахунок якості та екологічних стандартів. 05:57.
• Росія перейшла від статусу великого експортера нафти до значного імпортера палива, за словами Перуна. 06:26.
• Україна націлюється на конвої танкерів із паливом, які супроводжуються транспортними засобами, оснащеними кулеметами та системами протиповітряної оборони, за словами Перуна. 08:33.
• Україна здійснює удари по групах захисту від дронів, щоб полегшити атаки на логістику, що є ітеративною тактичною боротьбою, описаною Перуном. 08:58.
• "Складська війна" є розширенням існуючих патернів ураження з боку України, що стали можливими завдяки збільшенню кількості одноразових ударних дронів, за словами Перуна. 10:15.
• Україна розпочала кампанію проти інфраструктури Wildberries у липні 2026 року, почавши з великих складів біля Москви, а потім поширивши її на регіональні об'єкти. 13:15.
• Відеозаписи часто показують, як українські одноразові дрони спричиняють значні пошкодження при зіткненні з дахами складів. 14:41.
• Один удар у Самарі призвів до повної втрати запасів на складі Wildberries. 14:08.
• Wildberries мала категорію "Спеціальна військова операція", яка продавала дрони, бронежилети та інше військове обладнання, хоча компанія згодом вилучила цю категорію. 12:39.
• Деякі товари військового призначення залишаються доступними під іншими позначеннями на платформі Wildberries. 13:15.
• Президент Зеленський охарактеризував удари по логістичних вузлах як націлювання на канали постачання, критично важливі для військових зусиль Росії. 15:18.
• Wildberries пережила стрімке зростання з 2022 року, ставши ключовою частиною російської "платформної економіки". 11:52.
• Відновлення зруйнованих складів Wildberries оцінюється в 1–2,2 мільярда доларів США, не враховуючи втрати інвентарю. 24:58.
• Втрати запасів від знищених об'єктів Wildberries можуть становити 2,7–3,5 мільярда доларів США, за оцінкою Forbes, наведеній Перуном. 25:16.
• Wildberries звернулася до Кремля із запитом на 10 мільярдів доларів США для компенсації продавцям і встановлення нових систем ППО, хоча ця цифра залишається неперевіреною. 25:38.
• Акції Банку ВТБ впали на 31% за останній рік, із 14% падіння за останній місяць. 34:05.
• Дані Сбербанку за червень показали, що 12% корпоративних кредитів і 13% споживчих кредитів класифікуються як проблемні, що становить 167 мільярдів доларів США проблемних кредитів у банківській системі. 28:18.
• З російської банківської системи за останній рік було виведено понад 25 мільярдів доларів США, що призвело до дефіциту ліквідності. 30:02.
• Дефіцит бюджету Росії прогнозується приблизно на рівні 2,8% від ВВП за перші сім місяців 2026 року. 26:39.
• Знищення великого складу Wildberries у Краснодарі було повним через легкозаймисті матеріали, що там зберігалися, підтверджено супутниковими знімками. 14:41.
• Страхові поліси загалом виключають шкоду, завдану ударами українських дронів, залишаючи багато бізнесів без виходу. 26:02.
• Компенсація, запропонована Wildberries продавцям, часто не покриває вартості втрачених товарів, за словами Перуна. 26:02.
• Нові збори Wildberries варіюються від 1,96% до 5,6% від вартості товару, із обмеженим покриттям на випадок удару. 33:26.
• Повітряний арсенал України переважно складається з одноразових ударних дронів і меншої кількості крилатих ракет, що є ефективними для ударів по цілях, пов'язаних із цивільним сектором. 45:08.