Стратегія України: чи найкращий захист включає сильний наступ?

Зміна стратегічного фокусу України

Вільям Спаніель починає свій аналіз, наголошуючи на нагальній загрозі балістичних ракет, яка наразі постала перед Україною. У той час як західні оглядачі можуть зосереджуватися на каральних ударах по російській інфраструктурі, наприклад, нафтових заводах і логістичних центрах, мешканці Києва мають більш нагальну проблему: російські балістичні ракети, які з тривожною частотою атакують українську територію. Ці атаки відбуваються по кілька разів на тиждень і спричиняють зростання кількості жертв.

Спаніель наголошує, що Україна мусить терміново знайти рішення для вирішення цієї загостреної загрози. Він стверджує, що виключно оборонна стратегія може більше не бути достатньою. Натомість Україна розглядає можливість того, що найкращий спосіб захистити себе полягає у сильному наступальному підході. Розглядаючи це питання, Спаніель зазначає три потенційних варіанти реагування: зміцнення оборонних систем для перехоплення ракет, запуск дрон-атак для пошуку та знищення ракетних комплексів або проведення власних ракетних ударів для нейтралізації виробництва та зберігання російських ракет.

Історичний контекст: баланс між обороною та наступом

Звертаючись до історичного балансу між обороною та наступом, Спаніель згадує виклики, з якими Україна стикалася у протидії російським загрозам з повітря. Він зазначає, що на початку 2025 року Росія значно збільшила кількість розгорнутих безпілотників Shahed, що призвело до зростання навантаження на українські міста. Однак ці безпілотники мали значні обмеження. Їхня низька швидкість і відносно проста конструкція робили їх вразливими до перехоплення, особливо після того, як Україна розробила свої власні недорогі контрдрони. Завдяки розгортанню потужних мереж виявлення та виробництву тисяч перехоплювачів щодня, Україні вдалося досягти рівня перехоплення понад 90% для оригінальних безпілотників Shahed. Це викликало питання про рентабельність застосування таких безпілотників для Росії.

Втім, рівняння почало змінюватися, коли Росія представила реактивні моделі безпілотників Shahed, які подорожують набагато швидше за пропелерні перехоплювачі. Нові моделі дають лише одну можливість для фронтального перехоплення перед тим, як прорватися через українські оборонні системи, що знижує рівень перехоплення України. Незважаючи на це, Спаніель зауважує, що Україна вдалося частково стримувати атаки дронів за рахунок її попередніх інвестицій у виробництво вітчизняних перехоплювачів.

Ситуація з російськими балістичними ракетами виглядає зовсім інакше. Спаніель звертає увагу на те, що ефективність України у перехопленні цих озброєнь значно погіршилася: вразливість, яку, як видається, Росія помітила й використовує, активізувавши виробництво балістичних ракет. Перехоплювачі, призначені для боротьби з повільнішими дронами, такими як ті, що виробляє Україна, є недостатніми для протидії цій загрозі.

Поточні виклики протиракетної оборони

Спаніель глибше аналізує нагальну проблему боротьби України із загрозою російських балістичних ракет, яку ускладнюють нестача ресурсів і еволюція загроз. Він звертає увагу на зниження доступності систем протиракетної оборони Patriot, що поставило Україну у вразливе становище. Хоча він не стверджує, що Україна повністю вичерпала запас перехоплювачів, їх відсутність стала очевидною під час масштабного російського ракетного обстрілу 5 серпня, коли жодна з 28 ракет не була перехоплена.

Важливим фактором, що сприяє цій проблемі, є переорієнтація Сполучених Штатів їхніх ракет Patriot для протидії триваючому конфлікту з Іраном, з пріоритетом на захист союзників у Перській затоці від загроз з боку Тегерана. Спаніель визнає роздратування такою ситуацією з боку України, однак наголошує, що США мають право розподіляти свої ресурси на власний розсуд. Він відзначає ширший контекст історичного недофінансування Європою таких оборонних систем, як Patriot, що залишило країни непідготовленими до затяжних конфліктів. Лише такі країни, як Польща, Румунія та Швеція, накопичили запаси Patriot для проведення середньострокових операцій до початку війни, тоді як інші європейські держави, наприклад, Німеччина, готувалися до набагато коротших періодів бойових дій.

Незважаючи на зростаючий попит на перехоплювачі, викликаний війною, Спаніель пояснює, що нинішні виробничі можливості не можуть задовольнити нагальні потреби України. Компанія Lockheed Martin, яка виробляє перехоплювачі PAC-3 Patriot, має плани збільшити рівень виробництва до значних обсягів до кінця десятиліття. Проте цей часовий горизонт мало допоможе вирішити актуальні проблеми України. Спаніель приходить до висновку, що хоча недоліки попередньої оборонної політики очевидні, їх більше не можна виправити для задоволення нагальних потреб України, що змушує країну шукати альтернативні стратегії в очікуванні майбутніх покращень.

Поворот до наступу

Зважаючи на ці обмеження в системах протиповітряної оборони, Спаніель стверджує, що Україна не мала іншого вибору, окрім як прийняти більш наступальні рішення. Однією з ключових стратегій стало використання дронів для виявлення та ураження мобільних російських установок ракетного озброєння. Платформи, такі як «Іскандер», автомобілі з балістичними ракетними установками, застосовують те, що Спаніель називає тактикою «постріл і втеча». Після запуску ракети автомобіль швидко переміщується, щоб уникнути контратаки, що ускладнює його ураження. Українські сили намагаються протидіяти такій маневровості, використовуючи барражуючі дрони, які стежать за мобільними платформами та атакують їх після того, як їхні місцезнаходження стають відомими.

Існує багато прикладів реалізації цієї стратегії. Спаніель звертає увагу на недавні успішні атаки дронів, наприклад, у березні, коли українські дрони виявили та знищили мобільні установки у Криму. Ці операції демонструють ефективність наступального підходу на основі дронів для нейтралізації ракетних загроз.

Однак Спаніель визнає обмеження цієї стратегії, особливо враховуючи, що російські сили переміщують установки далі вглиб своєї території. Платформи, подібні до «Іскандера», вже мають дальність до 500 кілометрів, чого цілком достатньо, щоб завдавати ударів глибоко по території України. Українські джерела повідомляють, що Росія, можливо, розробила ще далекобійні варіанти чи модифікувала існуючі конструкції для досягнення більшої дальності шляхом зменшення розміру бойових частин.

Використання сучасних технологій та можливостей

Спаніель зазначає, що вдосконалені технології відіграють все більшу роль у реалізації наступальної стратегії України. Наприклад, дрони відіграють ключову роль у виявленні та знищенні мобільних установок ракетного озброєння, особливо тих, що розташовані вглиб російської території. Хоча російські системи протиповітряної оборони залишаються слабкими, здатність України ефективно діяти над щільно захищеними територіями є вирішальною для виконання цих місій.

Комунікація є ще одним важливим фактором. За словами Спаніеля, оперативний зв’язок в реальному часі під час таких операцій за допомогою дронів набуває вирішального значення, оскільки ці завдання потребують динамічного відстеження швидко рухомих цілей, які не залишаються на одному місці тривалий час. Це змусило Україну значною мірою покладатися на системи супутникового зв’язку, такі як Starlink, під час таких операцій, що дозволяє дронам отримувати точні оновлення та інструкції. Однак Спаніель зазначає можливі труднощі: небажання генерального директора SpaceX Ілона Маска підтримувати атаки на території Росії створює обмеження для України. Хоча Маск може зрештою схвалити доступ до супутникового інтернету для окремих місій, зосереджених на нейтралізації ракетних загроз, зберігається певна невизначеність, що впливає на ефективність операцій.

Спаніель також згадує пропозиції щодо використання Україною винищувачів F-16 для виконання аналогічних операцій. Хоча теоретично використання платформ на великій висоті може дозволити завдавати ударів глибоко по російській території, він застерігає від ризиків втрати пілота та дорогого літака через російську систему протиповітряної оборони. Це різко контрастує з дронами, які є значно дешевшими і не ставлять під загрозу людські життя.

Удар по виробництву російських ракет

Ще одним можливим напрямом наступальних операцій є прицільні удари по об'єктах виробництва ракет у Росії. Спаніель зазначає, що Україна вже здійснила атаки на важливий завод із виробництва ракет у східній частині Росії на початку цього року. Ці удари демонструють здатність уражати значні глибини російської території і цілі з високим рівнем захищеності.

Хоча удар у лютому засвідчив спроможність України уражати глибоко на російській території і атакувати зміцнені об'єкти, Спаніель пояснює, що знищення підприємств із виробництва балістичних ракет ставить перед стратегами унікальні виклики. Ці об'єкти побудовані з укріпленнями, які роблять їх менш вразливими до пошкоджень порівняно з іншою стратегічною інфраструктурою, наприклад, нафтопереробними заводами чи складами. Бомбардувальники або дрони мають бути оснащені боєприпасами, здатними проникати крізь укріплені конструкції, що ускладнює і потребує значних ресурсів для таких атак.

Спаніель також порушує стратегічні питання про найефективніше використання наступального потенціалу України. Чи варто й надалі атакувати об'єкти виробництва ракет, щоб потенційно знизити довгострокові можливості Росії? Чи є сенс спрямувати ресурси на інші політично чутливі об'єкти, щоб чинити тиск на Кремль для початку переговорів? Він вважає, що існує компроміс між негайним вирішенням ракетної загрози і досягненням ширших цілей, які можуть вплинути на політичні розрахунки в Москві.

Спаніель завершує тверезим нагадуванням, що загроза балістичних ракет, хоча й руйнівна для морального духу цивільних і інфраструктури України, не має прямого впливу на фронт у військовому конфлікті. Це створює складні вибори для українських стратегів, яким доводиться вирішувати, які загрози пріоритетніші та на чому слід зосередити обмежені наступальні ресурси.

Що було сказано і коли

Тези, викладені у цій статті, а також момент запису, коли кожна з них була озвучена. Перехід за кожним посиланням відкриває запис у заданий момент.

• Спаніель підкреслює нагальність загрози балістичних ракет, яка наразі постала перед Україною. 02:21.
• Російські балістичні ракети атакують українську територію з тривожною частотою, відбуваються по кілька разів на тиждень. 00:25.
• Спаніель наголошує, що ці ракетні атаки спричинили зростання кількості жертв. 00:13.
• Спаніель пропонує три можливі варіанти реагування для України: зміцнення оборонних систем для перехоплення ракет, запуск дрон-атак для знищення ракетних установок або проведення ракетних ударів для нейтралізації виробництва та зберігання російських ракет. 00:57.
• Спаніель зазначає, що на початку 2025 року Росія значно збільшила кількість розгорнутих безпілотників Shahed, що призвело до зростання навантаження на українські міста. 01:13.
• Україна досягла рівня перехоплення понад 90% для оригінальних безпілотників Shahed завдяки розгортанню потужних мереж виявлення та виробництву тисяч перехоплювачів щодня. 01:29.
• Росія представила реактивні моделі безпілотників Shahed, які знижують рівень перехоплення України через збільшену швидкість. 01:56.
• Україні вдалося частково стримувати атаки дронів за рахунок її попередніх інвестицій у виробництво вітчизняних перехоплювачів. 01:24.
• Спаніель наголошує, що ефективність України у перехопленні російських балістичних ракет значно погіршилася, що активно використовує Росія. 02:21.
• Перехоплювачі, призначені для боротьби з повільнішими дронами, є недостатніми для протидії балістичним ракетам. 02:34.
• Зниження доступності систем протиракетної оборони Patriot для України. 04:08.
• Під час великомасштабного російського ракетного обстрілу 5 серпня жодна з 28 ракет не була перехоплена. 04:08.
• Сполучені Штати перенаправили свої ракети Patriot для протидії конфлікту з Іраном, віддаючи пріоритет захисту союзників у Перській затоці від загроз з боку Тегерана. 04:19.
• Історичне недофінансування Європою таких оборонних систем, як Patriot, з згадкою про те, що лише Польща, Румунія і Швеція накопичили запаси Patriot для середньострокових операцій. 05:12.
• Компанія Lockheed Martin планує збільшити рівень виробництва перехоплювачів PAC-3 Patriot до значних обсягів до кінця десятиліття. 06:13.
• Україна наразі стикається з дефіцитом ресурсів і еволюцією загроз, що змушує її шукати альтернативні стратегії. 13:47.
• Україна прийняла наступальні рішення, такі як розгортання дронів для виявлення та ураження мобільних російських ракетних установок. 07:17.
• Спаніель зазначає успішні атаки українських дронів у березні на мобільні установки у Криму. 08:03.
• Росія перемістила пускові установки далі вглиб своєї території, маючи системи, такі як «Іскандер», з дальністю до 500 кілометрів. 08:53.
• Українські джерела повідомляють, що Росія, можливо, розробила ще далекобійні варіанти ракет, зменшивши розмір бойових частин. 09:16.
• Супутники такі, як Starlink, відіграють важливу роль для комунікації у реальному часі під час динамічних операцій дронів. 10:10.
• Небажання Ілона Маска підтримувати атаки на території Росії вплинуло на залежність України від Starlink. 10:10.
• Спаніель наголошує на пропозиціях використовувати Україною винищувачі F-16 для операцій глибоко на території Росії. 10:44.
• Спаніель застерігає від ризиків, пов’язаних з використанням F-16 у густо захищених повітряних просторах. 11:05.
• Україна здійснила атаки на завод із виробництва ракет у східній Росії на початку цього року. 11:24.
• Знищення об'єктів виробництва балістичних ракет із укріпленими структурами є особливо ресурсозатратним. 11:55.
• Спаніель порушує стратегічне питання про цільові атаки на підприємства з виробництва ракет у порівнянні з атакою на політично чутливі об'єкти, щоб чинити тиск на Кремль для переговорів. 12:22.
• Спаніель доходить висновку, що загроза балістичних ракет не має прямого впливу на фронт військових дій. 13:17.
• Україна стикається зі складними виборами між негайною обороною і стратегічними наступальними здобутками для того, щоб зменшити загрози ракетних ударів. 13:34.
• Труднощі у перехопленні ракет і дронів змусили Україну зробити ставку на наступальні методи, такі як удари дронів по мобільним установкам, а також атаки на об'єкти виробництва ракет. 08:03.