Можлива мобілізація в Росії: оцінки та міркування

Виклики та міркування щодо мобілізації в Росії

Данський військовий аналітик Андерс Пак Нільсен звертає увагу на значні спекуляції щодо ймовірної другої хвилі російської мобілізації цієї осені, що пов'язано з актуальними стратегічними викликами Кремля. Він зазначає, що триваюча війна в Україні зайшла в глухий кут, і Росія більше не здатна систематично просуватись на лінії фронту. Тим часом, удари України на великі відстані та атаки на російські логістичні об'єкти створили значний тиск на військову машину Москви. Ця зміна в динаміці бойових дій посилила потребу у додаткових резервістах, що робить мобілізацію стратегічно виправданим кроком.

Однак, Нільсен зазначає, що мобілізація завжди була політично чутливим питанням для російського президента Володимира Путіна. Попри те, що Росія протягом багатьох років стикається з хронічною нестачею військовослужбовців, ця проблема залишається невирішеною, оскільки Путін неготовий здійснити крок, який він вважає політично ризикованим. Путін, вважаючи, що час на боці Росії, очікував, що інші заходи, такі як пропонування високих бонусів для добровольців, будуть достатніми. Однак цей підхід довів свою фінансову непослідовність для країни в довгостроковій перспективі, що робить мобілізацію більш ймовірною.

Нільсен пояснює, що цього разу чутки про мобілізацію мають вагоміші підстави. Конкретні дії свідчать про те, що підготовка вже здійснюється. Наприклад, проводяться військові навчання, пов'язані з процедурами мобілізації, і з'явилися оголошення про вакансії, спрямовані на підтримку готовності до мобілізації. Більше того, нібито російський уряд спрощує бюрократичні перешкоди для забезпечення плавного процесу мобілізації. Незважаючи на ці ознаки, Нільсен підкреслює, що Володимир Путін, швидше за все, відкладе таке оголошення до завершення виборів у Думу в середині вересня, оскільки вони служать зміцненню легітимності уряду. Після виборів Путін може розглядати мобілізацію як засіб уникнення більш серйозного внутрішнього спротиву.

Потенційні наслідки мобілізації для економіки та робочої сили Росії

Нільсен наголошує, що велика мобілізація може принести короткострокові військові переваги, але вона має значні економічні та соціальні витрати. Мобілізація солдатів означає збільшення державних витрат на обладнання, їжу, заробітну плату та компенсацію сім'ям загиблих військовослужбовців. Державний бюджет Росії вже перебуває під тиском, і забезпечення чергової масової хвилі витрат стане викликом.

Він також звертає увагу на економічні наслідки вилучення сотень тисяч працівників з ринку праці, який вже перебуває в кризовому стані. З огляду на нестачу робочої сили, яка впливає на економіку Росії, масштабна мобілізація могла б поглибити економічні проблеми, зменшуючи продуктивність промислового та сервісного секторів. Нільсен стверджує, що ці фінансові та кадрові обмеження є настільки значними, що вони можуть перешкодити масштабній мобілізації, а більш імовірним сценарієм є збільшення чисельності персоналу в менших масштабах для зменшення навантаження.

Нільсен пояснює, що Кремль може вдатися до прихованих методів призову. Замість офіційного оголошення про мобілізацію російська влада може застосовувати приховані та швидкі стратегії, включаючи примусові заходи набору, орієнтовані на особи у громадах, паралельно із використанням соціальних мереж для моніторингу можливих публічних протестів. Мінімізуючи інформованість громадськості та здійснюючи мобілізацію непомітно, Путін, ймовірно, прагне пригнічувати загальне хвилювання та обмежувати ризик протестів.

Стратегічне розгортання мобілізованих сил

Після мобілізації, як саме можуть бути використані новобранці Росії? Нільсен окреслює три потенційних стратегії. По-перше, додаткові війська можуть зміцнити існуючі лінії фронту, щоб підтримувати поточну стратегію концентрованих атак із використанням малих, розосереджених груп солдатів. Такі поступові підкріплення дозволили Росії в 2022 році стабілізувати свої позиції та зупинити український поступ, демонструючи вплив навіть помірного збільшення чисельності армії. Проте Нільсен попереджає, що хоча вливання 300 000 додаткових солдатів може тимчасово змінити баланс, це навряд чи змінить фундаментальну траєкторію війни у довгостроковій перспективі.

Альтернативно, мобілізовані сили можуть бути збережені та підготовлені для більш традиційного маневрового підходу до війни. Це передбачає операційні адаптації, як-от використання бронетехніки та інших просунутих тактичних формацій. Втім, Нільсен аргументує, що така зміна видається малоймовірною, особливо в конфлікті, де значну роль відіграють сучасні технології, такі як безпілотні літальні апарати, які нейтралізують традиційні пересування великих військових формувань.

Найбільш тривожним сценарієм, як попереджає Нільсен, є те, що частина мобілізованих військ може бути спрямована на протистояння з НАТО. Це може виражатися у провокаційних діях, що випробовують рішучість альянсу в рамках статті 5, яка передбачає колективну оборону. Нільсен уточнює, що хоча повне розгортання мобілізованих сил проти НАТО малоймовірне, Росія може спрямувати частину цих сил для випробовування єдності НАТО та відволікання уваги від її військових труднощів в Україні. Він підсумовує, що цю можливість не слід недооцінювати, оскільки вона відповідає інтересам Москви зосередити зусилля на підриві підтримки України з боку Західної Європи.

Що було сказано і коли

Положення, викладені в статті, і час в записі, коли кожне з них було сказано. Все нижче було озвучено Андерсом Паком Нільсеном. Кожен час відкриває запис на відповідному моменті.

• Андерс Пак Нільсен підкреслює спекуляції про ймовірну другу хвилю російської мобілізації цієї осені через стратегічні виклики. 00:02.
• Росія більше не може систематично просуватись на українських фронтах. 02:49.
• Удари України на великі відстані та атаки на російські логістичні об'єкти створили значний тиск на військову машину Москви. 06:57.
• Росія стикається з хронічною нестачею військовослужбовців протягом багатьох років. 01:17.
• Путін не бажав вдаватись до політично ризикованої мобілізації. 01:36.
• Путін очікував, що інші заходи, такі як бонуси для набору добровольців, будуть достатніми. 01:17.
• Ці заходи довели свою фінансову непослідовність для Росії в довгостроковій перспективі. 01:17.
• У Росії, як повідомляється, проводяться військові навчання, пов'язані з процедурами мобілізації. 04:53.
• З'явилися оголошення про вакансії, спрямовані на підтримку готовності до мобілізації. 04:31.
• Повідомляється, що російський уряд спрощує бюрократичні перешкоди, пов'язані з мобілізацією. 05:07.
• Володимир Путін, ймовірно, відкладе оголошення про мобілізацію до завершення виборів у Думу в середині вересня. 05:24.
• Державний бюджет Росії перебуває під тиском через значні державні витрати на потреби військових. 06:32.
• Масштабна мобілізація може поглибити дефіцит робочої сили в економіці Росії. 06:57.
• Кремль може вдатися до прихованих методів набору для мобілізації. 07:25.
• Нільсен прогнозує збільшення чисельності персоналу в менших масштабах замість масштабної мобілізації. 07:17.
• Невеликі підрозділи могли б стабілізувати існуючі лінії фронту, не забезпечуючи значної наступальної переваги. 08:34.
• Навчання мобілізованих сил для традиційної маневрової війни навряд чи буде здійснено. 09:48.
• Нільсен попереджає, що мобілізовані війська потенційно можуть бути спрямовані на протистояння з НАТО. 10:02.
• Росія може використати мобілізовані війська для тестування рішучості НАТО відповідно до статті 5. 10:02.
• Розгортання всіх мобілізованих сил проти НАТО малоймовірне, але часткове використання можливе. 10:36.
• Росія має логістичну та структурну здатність проводити масштабну мобілізацію. 04:31.
• Економічний і соціальний тиск робить масштабну мобілізацію політично чутливою для Путіна. 01:36.