Гібридна війна Росії проти Німеччини: нижче порогу відкритого конфлікту

Огляд гібридного конфлікту між Росією та Німеччиною

Вільям Спеніел пояснює, що Німеччина офіційно звинуватила Росію в організації недавньої атаки безпілотників на Лейпцизький аеропорт. Цей інцидент є частиною того, що виглядає як триваюча гібридна війна — секретні та нетрадиційні операції, проведені Росією, які спрямовані на те, щоб залишатися нижче порогу традиційного воювання. Це свідчить про значну ескалацію напруженості між двома країнами.

Німеччина, ключовий член НАТО, досі не застосувала Статтю 4 або Статтю 5 НАТО, попри те, що атака відбулася на її території. Зробивши це, Німеччина могла б консультуватися з членами НАТО або оголосити атаку як таку, що потребує колективного захисту. Однак, мінімальна реакція на даний момент залишає Німеччину уразливою до подальшого тиску. Спеніел зазначає, що така стриманість, хоча й може уникнути ескалації, може стимулювати Росію продовжувати використовувати гібридні тактики проти німецької інфраструктури та інтересів.

Інциденти з безпілотниками в Лейпцизькому аеропорту та їх наслідки

Вільям Спеніел розбирає деталі двох інцидентів з безпілотниками, що сталися в Лейпцизькому аеропорту 4 та 5 серпня. Він пояснює, що Лейпцизький аеропорт є важливим логістичним центром для гуманітарної допомоги Україні, де консолідуються постачання перед транспортуванням до південно-східної Польщі та, зрештою, в Україну. Враховуючи значну залежність від Лейпцига для військової та гуманітарної підтримки, його вибір як цілі не є випадковим.

Під час першого інциденту вантажний літак АН-124, що перевозив партію зброї з Франції до України через Лейпциг, був атакований квадрокоптером, припаркованим на аеродромі. Безпілотник мав 800 грамів вибухівки і вдарив у одне з крил літака. Атака зазнала невдачі, оскільки безпілотник не здетонував і просто впав на землю. Розслідувачам знадобилося кілька годин, щоб виявити уламки безпілотника, які включали SIM-карту, що свідчить про те, що ним керували дистанційно. Хоча невідомо, чи оператор безпілотника знаходився локально чи в іншій країні, Спеніел наголошує, що координація такої атаки вказує на високий рівень складності і ймовірну причетність держави.

Другий інцидент із безпілотником стався щодо вантажного літака Boeing 757, що також летів з Франції до Лейпцига. Цей безпілотник зіткнувся з літаком, коли той скасував посадку через закриття аеропорту після атаки. Варто зазначити, що невідомо, чи це було випадковістю чи навмисною атакою, оскільки чиновники досі не відновили уламки другого безпілотника, щоб визначити його цілі. Якщо безпілотник був без вибухівки, можливо, він призначався для спостереження. Однак, Спеніел зазначає невідповідність у тому, що будь-який розвідувальний безпілотник безцільно кружляв у повітрі під час години до нападу на літак після опівночі, що викликає питання щодо його справжньої мети.

Німеччина офіційно звинуватила Росію в організації цих інцидентів, але Росія заперечує будь-яку причетність і натякає, що це могла бути операція під чужим прапором, організована Європою чи Україною, щоб спровокувати міжнародне осудження Москви чи виправдати втручання НАТО. Викладаючи свої позиції, Німеччина приписує відповідальність Росії, ґрунтуючись на конфігурації безпілотника, перехопленні розвідданих та потенційних доказах ДНК, які ще не були незалежно підтверджені. Існують припущення, що російські державні актори могли найняти агентів із Білорусі або Литви для здійснення атаки. Спеніел підкреслює, що інцидент є яскравим прикладом російських гібридних операцій, спрямованих на створення неоднозначності щодо відповідальності при досягненні стратегічних цілей.

Реакція Німеччини та дилема НАТО

Реакція Німеччини досі була стриманою, оскільки країна утримується від застосування Статті 5 НАТО, яка передбачає колективну оборону, або навіть Статті 4, що забезпечує спільні консультації між країнами-членами у випадку загрози. Вільям Спеніел зазначає, що заперечення Москви своєї відповідальності, разом із гібридним характером атаки, ускладнюють юридичні пороги для застосування цих статей відповідно до міжнародного права. Питання навмисності залишається головним: хоча наявність вибухівки на першому безпілотнику вказує на намір знищити український літак, роль другого безпілотника залишається нечіткою.

Спеніел зауважує, що відсутність скоординованої чи ескалаційної реакції може сигналізувати Росії про слабку рішучість. Історично минулого року НАТО застосувала Статтю 4, коли російські дрони порушили територію Польщі і коли російські літаки порушили повітряний простір Естонії. Проте жодних дій у відповідь на інциденти в Лейпцигу не було вжито. Спеніел стверджує, що така стриманість зумовлена небажанням європейських лідерів надавати президенту Росії Володимиру Путіну можливості для пропагандистських перемог, які можуть зміцнити внутрішню підтримку більш агресивних дій в Україні.

Натомість, негайна реакція Німеччини обмежилася закриттям російського консульства у Бонні, закриттям культурного центру в Берліні і посиленням візових обмежень. Ці заходи більше спрямовані на боротьбу з підозрілою шпигунською діяльністю, ніж безпосередньо на реагування на інциденти в аеропорту. Спеніел припускає, що такі дії, хоча й виправдані, не є дієвим стримуючим фактором і навряд чи перешкодять Росії продовжувати гібридну війну.

Можливі шляхи вперед для Німеччини та НАТО

Вільям Спеніел обговорює потенційні стратегії для Німеччини та НАТО у протидії атакам нижче порогу відкритої війни. Він зазначає, що Німеччина здебільшого прагнула діяти колективно в межах Європейського Союзу (ЄС), а не безпосередньо посилювати свою відповідь на атаки дронів. Втім, він додає, що спроби координувати зусилля всередині ЄС можуть послабити позиції Німеччини, особливо при зіткненні з таким гравцем, як Росія, яка уважно стежить за реакціями Заходу на свої провокації.

Один із варіантів для Німеччини, за словами Спеніела,— впровадження більш рішучих односторонніх заходів. Наприклад, Німеччина могла б запровадити санкції, активно блокуючи російські судна, що займаються підозрілими торгівельними операціями нафтою в Балтійському морі. Такий підхід наклав би економічні витрати на Москву без провокування прямої військової відповіді. Спеніел розглядає це як продуману стратегію, яка балансує між тиском на Росію і уникненням відкритих дій, які могли б сприяти кремлівській пропаганді.

Втім, Спеніел застерігає, що уникнення рішучих заходів ризикує підбадьорити Росію. Обмежена відповідь дає Москві впевненість, що вона може продовжувати свої гібридні операції без значних наслідків. Він пояснює, що позиція Німеччини як ключового гравця НАТО означає, що її дії чи бездіяльність матимуть широкі наслідки для Альянсу і вплинуть на те, як інші країни-члени сприймають загрози безпеці від Росії. Спеніел підсумовує, що якщо Німеччина хоче стримати зусилля Кремля з дестабілізації Європи через гібридну війну, вона повинна демонструвати більш рішучу позицію, можливо, навіть незалежно від ширшого схвалення з боку ЄС.

Що було сказано і коли

Пункти, наведені у цій статті, і момент запису, коли кожен з них було сказано. Кожний лінк нижче відкриває запис у відповідний момент.

• Німеччина офіційно звинуватила Росію в організації недавньої атаки безпілотників на Лейпцизький аеропорт, за словами Вільяма Спеніела. 05:58.
• Німеччина досі не застосувала Статтю 4 або Статтю 5 НАТО, попри те, що атака відбулася на її території, згідно зі словами Спеніела. 09:47.
• Мінімальна реакція Німеччини залишає її уразливою до подальшого тиску, як зазначає Спеніел. 12:15.
• Два інциденти з безпілотниками сталися в Лейпцизькому аеропорту 4 та 5 серпня, пояснює Вільям Спеніел. 01:10.
• Аеропорт Лейпцига, за словами Спеніела, є важливим логістичним центром для зусиль з надання гуманітарної допомоги Україні, де відбувається консолідація постачань перед транспортуванням до південно-східної Польщі та, зрештою, в Україну. 01:22.
• Під час першого інциденту вантажний літак АН-124, що перевозив зброю з Франції до України через Лейпциг, був атакований квадрокоптером, припаркованим на аеродромі, за словами Спеніела. 03:10.
• Безпілотник мав 800 грамів вибухівки, але вибух не стався; він впав на землю, як описав Спеніел. 03:37.
• Розслідувачам знадобилося кілька годин, щоб виявити уламки безпілотника, які включали SIM-карту, що свідчить про те, що ним керували дистанційно. 04:03.
• Невідомо, чи оператор безпілотника знаходився локально чи в іншій країні. 04:03.
• Спеніел наголошує на високому рівні складності координації, необхідної для такої атаки, що вказує на ймовірну причетність державних структур. 04:03.
• У другому інциденті вантажний літак Boeing 757, що також летів з Франції до Лейпцига, зіткнувся з безпілотником під час скасування посадки. 04:55.
• Чиновники досі не відновили уламки другого безпілотника, щоб визначити його мету, згідно зі звітом Спеніела. 05:48.
• Спеніел ставить під сумнів наміри другого безпілотника, зазначаючи, що його безцільне кружляння перед ударом по літаку виглядає дивно. 05:20.
• Німеччина офіційно звинуватила Росію в організації цих інцидентів, приписуючи це конфігурації безпілотника, перехопленню розвідданих та ймовірним доказам ДНК, які ще не були незалежно підтверджені. 08:01.
• Росія заперечує причетність і натякає, що ці атаки могли бути операціями під чужим прапором, організованими Європою чи Україною, як зазначено в статті. 06:07.
• Існують припущення, що російські державні актори могли найняти агентів із Білорусі чи Литви для здійснення атаки. 08:13.
• Німеччина утрималася від застосування Статті 4 або Статті 5 НАТО у відповідь на інциденти, за спостереженнями Спеніела. 09:47.
• Гібридний характер атак ускладнює юридичні пороги для застосування статей НАТО про колективний захист, за словами Спеніела. 09:00.
• Минулого року НАТО застосувала Статтю 4 через вторгнення російських дронів на територію Польщі та порушення повітряного простору Естонії російськими літаками, але таких дій щодо інцидентів у Лейпцигу не було вжито. 10:32.
• Німеччина вжила заходів, як-от закриття російського консульства в Бонні, закриття культурного центру в Берліні і посилення візових обмежень, звітує Спеніел. 12:22.
• Спеніел коментує, що такі заходи більше спрямовані на боротьбу з підозрілим шпигунством, ніж безпосередньо на реагування на інциденти в аеропорту. 12:22.
• Стримана реакція Німеччини може підбадьорити Росію до продовження гібридних операцій. 12:15.
• Німеччина здебільшого прагнула координувати дії всередині ЄС, а не посилювати відповідь на атаки дронів односторонньо, пояснює Спеніел. 13:41.
• Спеніел пропонує, щоб Німеччина впровадила санкції шляхом перехоплення російських суден, які займаються сумнівною торгівлею нафтою через Балтійське море. 13:01.
• Спеніел застерігає, що недостатня відповідь ризикує спонукати Росію до розширення дестабілізаційних операцій. 12:45.
• Спеніел робить висновок, що Німеччина повинна продемонструвати більш рішучу позицію для протидії гібридній війні Росії та забезпечення європейської безпеки. 12:45.